Протрузія міжхребцевого диска: як виникає і чому не варто затягувати з лікуванням

Протрузія міжхребцевого диска: як виникає і чому не варто затягувати з лікуванням

Наш хребет щодня тримає на собі навантаження, про яке ми навіть не задумуємось. Робота за комп’ютером, підняття сумок, невдалі нахили або різкі рухи — усе це впливає на стан міжхребцевих дисків.

Уявіть, що міжхребцевий диск — це свого роду амортизатор між хребцями. Коли він «випинається» за межі нормального положення, але при цьому зовнішнє фіброзне кільце не тріскається, ми називаємо це протрузією.

Важливо розуміти: протрузія — це ще не грижа. У цьому стані диск уже випирає, але зовнішнє фіброзне кільце ще не розірване. Саме тому це — перший дзвіночок, який не варто ігнорувати.

Чому виникають протрузії? Внутрішні та зовнішні причини

різниця між протрузією та грижоюЧасто здається, що проблеми з хребтом — це наслідок травми чи підняття важкого.

Але насправді все трохи складніше. Протрузія — це результат не лише зовнішнього впливу, а й внутрішніх змін у самому хребті.

Зовнішні причини вже знайомі багатьом:

  • неправильна постава,
  • постійне сидіння та малорухливість,
  • різке навантаження, травми.

Вони запускають або посилюють проблему, але сам диск не стає вразливим одразу.

Зміни починаються всередині — тихо, непомітно.

Диск поступово втрачає еластичність і міцність, бо в нього погіршується надходження поживних речовин.

У міжхребцевих дисках немає кровоносних судин — вони живляться за рахунок руху, як губка.

Якщо цього руху мало, або є порушення обміну речовин, тканини буквально «висихають». Цей процес і є тим, що лікарі називають остеохондрозом — поступове зневоднення та «старіння» диска, яке з часом створює ідеальні умови для розвитку протрузії.

І тоді навіть звичне навантаження може спричинити випинання — протрузію.

Саме тому так важливо не тільки уникати надмірних фізичних навантажень, а й підтримувати нормальний обмін речовин, рухатися щодня, не допускати застою. Бо зовнішнє — лише поштовх. А внутрішнє — основа, на якій усе тримається. Або, навпаки, руйнується.

Як проявляється протрузія: симптоми, які варто помітити

Протрузія рідко починається з різкого болю — зазвичай усе починається із дрібниць, які легко списати на втому чи незручне положення.

Але якщо ви помічаєте такі симптоми регулярно, варто замислитись:

  • тягне спину після тривалого сидіння;
  • з’являється скутість у попереку вранці або після навантаження;
  • біль посилюється при нахилах або поворотах тулуба;
  • легке оніміння або поколювання в нозі чи руці (залежно від відділу хребта);
  • відчуття, ніби спина «не слухається» або швидко втомлюється.

Ці прояви можуть бути першими сигналами, що диск уже почав зміщуватись. І чим раніше звернутись по допомогу — тим простіше буде відновити здоров’я хребта без ускладнень.

Що буде, якщо нічого не робити?

Більшість людей сподіваються, що “саме пройде”. Але з хребтом такий варіант рідко спрацьовує.

Якщо не лікувати протрузію, ситуація ускладнюється:

  • З’являється грижа. Протрузія — це наче тріщина у плотині. Якщо нічого не робити, вона переростає в прорив: кільце розривається, і пульпозне ядро виходить назовні.
  • Здавлюються нерви. Випнутий диск тисне на нервові корінці — з’являється біль, оніміння, іноді слабкість у кінцівках.
  • Формується хронічний біль. З часом біль стає постійним, і зняти його стає набагато складніше.
  • Порушується робота внутрішніх органів. Особливо, якщо уражено грудний або поперековий відділ.

Протрузії найчастіше утворюються в таких відділах хребта:

  1. Поперековий відділ — лідер за кількістю випадків.
    Це зона, яка щодня витримує основне навантаження — тривале сидіння, підняття важкого, нахили. Тут протрузії найчастіше дають типові симптоми: тягнучий біль у попереку, віддача в ногу, оніміння.
  2. Шийний відділ — також досить вразливий.
    Особливо в людей, які багато працюють за комп’ютером, з опущеною головою (наприклад, у смартфоні чи за столом). Виникають через тривале статичне навантаження або різкі повороти голови. Симптоми тут інші: головний біль, запаморочення, оніміння пальців рук, «мушки» перед очима, відчуття напруги в плечах.
    Отже, шийному відділу теж дістається, особливо в наш час, коли шия постійно нахилена вперед. Це так званий «текстовий шийнний синдром», що вже став новою проблемою для офісних працівників, школярів і водіїв.
  1. Грудний відділ — рідше, але теж можливі протрузії.
    Найчастіше — при сколіозі, травмах або сидячому способі життя з круглою спиною. Може з’явитися біль між лопатками або відчуття «затиску» у грудях.

Часті питання про протрузії та грижи

Звідки беруться протрузії?

Протрузії з’являються тоді, коли диски поступово втрачають міцність — через погіршення живлення, вікове зношення, постійний тиск і перенавантаження.

Чим протрузія відрізняється від грижі?

Різниця — в ступені ушкодження. При протрузії диск ще тримається, фіброзне кільце ціле. А ось грижа — це вже прорив. Тому й наслідки — серйозніші, і лікування складніше.

Протрузію ще можна зупинити — вправами, масажем, лікувальною фізкультурою, корекцією способу життя. Грижа ж у деяких випадках потребує операції.

Що гірше — грижа чи протрузія?

Звісно, грижа — гірше. Вона болючіша, небезпечніша і довше лікується. Але саме тому протрузію не можна сприймати легковажно. Це ще не катастрофа, але вже і не дрібниця. Вчасна допомога — це шанс повернути здоров’я без хірургії.

Протрузія — це наче попередження від вашого хребта. Якщо не прислухатись — далі буде грижа. Але якщо вчасно звернутись до фахівця й почати лікування, можна уникнути багатьох проблем.

У нашому центрі ми працюємо саме з такими станами — м’яко, безболісно й результативно.

 Автор Білоусова Ганна Валентинівна